білячі

білячі
-их, мн.
Родина ссавців ряду гризунів (білка, летяга, ховрашок, бабак та ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "білячі" в других словарях:

  • Албания — (Shqipëria)         Народная Республика Албания (Republika Popullore e Shqipërisë), НРА.          I. Общие сведения А. государство в западной части Балканского полуострова, на побережье Адриатического и Ионического морей. Пролив Отранто, шириной… …   Большая советская энциклопедия

  • крокодилячий — а, е. Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра. || Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка. •• Крокоди/лячі сльо/зи про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини …   Український тлумачний словник

  • сльоза — и/, ж. 1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина… …   Український тлумачний словник

  • Болячів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • болячівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Миляч — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»